![]() |
Бабочки и огонь
Персидская притча Три бабочки, подлетев к горящей свече, принялись рассуждать о природе огня. Одна, подлетев к пламени, вернулась и сказала: — Огонь светит. Другая подлетела поближе и опалила крыло. Прилетев обратно, она сказала: — Он жжётся! Третья, подлетев совсем близко, исчезла в огне и не вернулась. Она узнала то, что хотела узнать, но уже не смогла поведать об этом оставшимся. Получивший знание лишается возможности говорить о нём, поэтому знающий молчит, а говорящий не знает. |
небыло никого мудрее Саломона и не будет
|
Normal *0 *21 * * *false *false *false * * * * * * * * * * MicrosoftInternetExplorer4 * */* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#0400; mso-fareast-language:#0400; mso-bidi-language:#0400;} * * Притча про терпіння
Жив-був юнак з поганим характером. Батько дав йому повний мішок цвяхіві сказав забивати один цвях у ворота саду кожен раз, коли той втратить терпіння,або посвариться з кимось. Першого дня він забив 37 цвяхів у ворота саду. Наступного днянавчився контролювати кількість забитих цвяхів, зменшуючи її з дня в день.Зрозумів, що простіше контролювати себе, ніж забивати цвяхи. Нарешті, наступивтой день, коли юнак не забив ні одного цвяха у ворота саду. Прийшов він до батька і сказав йому цю новину. Тоді батько сказавюнаку,виймати один цвях з воріт, кожен раз, коли він не втратить терпіння.Настав тойдень, коли юнак зміг сказати батькові, що витягнув всі цвяхи. Батько підвів сина до садових воріт, і сказав: «Сину, ти чудово себе вів, але подивись, скільки дірок залишилосьуворотах». Ніколи вони вже не будуть такими як раніше. Коли ти зкимось сваришся, і говориш йому неприємні речі, то залишаєш йому рани як утих воротах. Можеш встромити в людину ніж, і потім витягнути його, але *завждизалишиться рана. І буде неважливо, скільки разів ти попросиш пробачення.Раназалишиться. Рана, нанесена словами, спричиняє таку ж біль, як і фізична. |
в переводе на русский:
Притча о терпении Жил-был юноша с плохим характером. Отец дал ему полный мешок гвоздей сказал забивать один гвоздь в ворота сада каждый раз, когда тот потеряет терпение,или поссорится с кем. Первого дня он забил 37 гвоздей в ворота сада. На следующий днянавчився контролировать количество забитых гвоздей, уменьшая ее изо дня в день.зрозумів, что проще контролировать себя, чем забивать гвозди. Наконец, наступивтой день, когда юноша не забил ни одного гвоздя в ворота сада. Он пришел к отцу и сказал ему эту новость. Тогда отец сказал юноше,вынимать один гвоздь из ворот, каждый раз, когда он не потеряет терпение .настал тот день, когда юноша смог сказать отцу, что вытащил все гвозди. Отец подвел сына к садовых ворот, и сказал: "Сын, ты прекрасно себя вел, но посмотри, сколько дырок осталось в воротах". Никогда они уже не будут такими, как раньше. Когда ты с кем зваришся, и говоришь ему неприятные вещи, то оставляешь ему раны как утих воротам. Можешь вонзить в человека нож, и потом вытащить его, но останется рана. И будет неважно, сколько раз ты попросишь прощения .рана останется. Рана, нанесенная словам, вызывает такую же боль, как и физическое. |
Текущее время: 20:07. Часовой пояс GMT. |
Powered by vBulletin® Version 3.8.7
Copyright ©2000 - 2025, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод: zCarot
Форум помощи больным людям - инвалидам, онко и ВИЧ больным.